• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Новини
  • Ліквідатор аварії на ЧАЕС – у Тростянці

Ліквідатор аварії на ЧАЕС – у Тростянці

2013-04-26

/Files/images/IMG_3835_1.jpg

26 квітня в Тростянецькій ЗОШ І-ІІ ст. відбулася дуже цікава розмова з ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, кавалером ордена Червоної Зірки Любомиром Володимировичем Мимкою.

Доброго дня, Любомире Володимировичу. Це вже не перша розмова із вами. Минулого року ми вже спілкувалися по телефону. Цьогоріч вирішили скористатися послугами інтернету й через програму «Skype» організувати зустріч з учнями школи, так би мовити, «наживо».

Дуже приємно бачити, що у вашій школі навчаються такі гарні діти. Я випускник Тростянецької школи далекого 1954 року. Згодом закінчив Оренбурзьке вище льотне авіаційне училище. Зараз живу в Києві, звідки й веду з вами бесіду.

Сьогодні, на жаль, дуже сумна дата. Найбільша техногенна катастрофа сталася 26 квітня 1986 року в Чорнобилі на атомній електростанції. У той час я проходив службу тут, у Військово-повітряних силах Київського військового округу. Тому зразу ж ми знали про цю катастрофу і вже 27 квітня я був у Прип`яті і ми почали свою авіаційну роботу, яку не міг виконати більше ніхто. До нас усе необхідне зробили пожежники. Ну а нам випала така робота - рятівна. Ми спочатку моніторили, що ж трапилось. Станція ще в той час горіла, ми виконували радіаційну повітряну розвідку над 4-м блоком ЧАЕС. Завданням було загасити зверху, щоб можна було підійти до нього по землі. Ми виконали з честю нашу роботу! Бо інакше не могло й бути. Привезли туди різних матеріалів і скинули більше 5 тисяч тонн! Це робили, щоб могли почати будівництво спеціального укриття навколо станції. Як бачите, до сьогоднішнього дня те укриття служило і вдалося уникнути ще більшої трагедії. Зараз воно не в дуже гарному стані, тому будують другий тип укриття.

Я керував польотами над реактором (із м. Прип’ять, із даху готелю «Полісся»). Дуже відповідальна робота. На щастя, із нашого загону ніхто не загинув. Коли ми закінчили свою роботу і нас замінили інші, то там уже були жертви: вертоліт упав і загинуло 4 особи. А нам випала найважча робота: я працював зі 7 год. ранку до 21-ї вечора. Виконували по кілька сотень польотів над реактором на день. Щоб підійти до реактора, зверху його треба було прикрити, щоб знизити радіаційний фон. А цей фон був на той час (за тими даними, що нам зі супутників давали, бо навіть не було таких приладів, щоб виміряти) 1500 рентген і більше. Реактор закидали різними матеріалами: піском, свинцем, доломітом (така глина, що не горить) - десь до 9 травня. Тоді вже можна було підійти й почати будівництво цього укриття, саркофагу. А потім уже поливали всю територію спеціальним розчином, ставили роботів на дах, вони дуже погано працювали. Знову ставили. Дуже велику кількість вантажу треба було доставити туди. А далі вже інші роботи: шахтарі працювали знизу, будівельники – збоку. Так що всім роботи вистачало.

А чи знали ви про реальну небезпеку таких робіт?

А як же! У нас були прилади. На вертольоті прилади розградуйовані до 450 рентген. А коли пролітали над ректором, вони зашкалювали. Я працював до 10 червня. Потім мене відправили в Москву на медкомісію.

Що можна сказати? Звичайно, були помилки в тих, хто будував, проектував, експлуатував, але це не наша справа, це справа тих людей, які їх робили. Наше діло було врятувати людей від ще більшої катастрофи. На жаль, вже багато тих, із ким я працював на станції під час ліквідації аварії, вже нема серед живих. А ті, що залишились, хворіють. Позаминулого року я був у Москві на цвинтарі, де поховані всі товариші наші… Але, незважаючи на це, я вам хочу ось що сказати: тільки знання того, що відбулося, з основ ядерної фізики, з хімії, дозволило нам залишитись живими. Тому вчіться, мої любі. Вчіться і вчіться! Ті знання вам у житті завжди пригодяться.

- А які посади ви обіймали?

Почав із льотчика розвідувальної авіації. Потім мене доля закинула в Німеччину, я служив у Лейпцигу. Після цього потрапив на Далекий Схід. Амурська область, Благовіщенськ, Хабаровськ, Південно-Сахалінськ, Петропавловськ-Камчатський, Анадир на Чукотці, Буревісник на Курильських островах,. Я пройшов усі посади до начальника Управління української авіації. Літав, в основному, на вертольотах. Потім доля закинула мене на Близький Схід: Сирія, Дамаск, Лівія. А у 1984 році я повернувся до Києва і з того часу я вже тут. Називалася моя посада – начальник авіації Національної гвардії України. Після того працював 10 років у цивільній авіації на посаді начальника Головного управління, заступника начальника управління авіаційного пошуку і рятування. Зараз ще продовжую працювати у Державній службі з надзвичайних ситуацій на посаді начальника відділу оперативного планування з авіаційного пошуку й рятування.

- Звідки ви черпаєте здоров`я на все це?

Напевно, Деревянки, Тростянець – дуже гарне місце на землі!

- А чи плануєте ви приїхати до Тростянця?

Я хотів приїхати минулого літа, на жаль, трохи підвело здоров`я. Думаю, що влітку все-таки вирвусь! Адже в селі в мене поховані батько, мати, дід, бабуся, прадід, прабабуся. Тому я обовязково, як тільки буде можливість, приїду. А вже тоді ми зустрінемось із вами.

Я розумію, що завжди школа виконує таку важливу функцію - навчати дітей, хоча дітей мало у селах. А такі хутори, як Деревянки, стали, як у нас тепер модно говорити, депресивними. Нема роботи, на жаль. Колись там були шахти, були люди зайняті в сільському господарстві. А тепер змушені їздити на заробітки.

- Розкажіть трішки про сім’ю.

Моя дружина з Хмельниччини, колись навчалася в Новоселищі в технікумі. Маю двох доньок, сина, трьох онуків. Один онук уже закінчує магістратуру в Києві, а два навчаються в гімназії з поглибленим вивченням німецької мови. Часто бувають на стажуванні в Німеччині. Синові моєму 34 роки, але дуже серйозний – ніяк не одружиться! Певно, чекає наречену з Тростянця. Так що я багата людина!

- 20 квітня вам виповнилося 72 роки. Вітаємо із днем народження й зичимо міцного здоров`я та родинного благополуччя!

Розмову вела й записала учитель української мови та літератури Тростянецької ЗОШ І-ІІ ст. Сидорович Л.В.






































Кiлькiсть переглядiв: 147

Коментарi

Новини

Опитування

Який шкільний предмет для вас найцікавіший

Календар

Попередня Березень 2024 Наступна
ПВСЧПСН
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031