/Files/images/Рисун.jpg
Гнатів Ольга Володимирівна.
Вчитель трудового навчання Тростянецької ЗОШ І-ІІ ст. Золочівського району Львівської області.
Спеціаліст ІІ категорії.



Проблема, над якою працюю:
- "Талант в дитині кожній, як зернятко, знайдіть його і дайте прорости...";

- розвиток творчих здібностей на уроках трудового навчання.

Мета. Навчити розробляти ідеї за допомогою спеціальних вправ та виготовляти вироби, виконувати послуги для задоволення потреб людини. Розвивати інтерес, активізувати пізнавальну діяльність. Виховувати комунікативні якості особистості.

Нетрадиційні форми проведення уроків:
- урок-аукціон;
- "Що? Де? Коли?";
- "За круглим столом";
- біт-урок;
- бінарний урок.

Позакласна робота: виховні заходи, виставки, робота з обдарованими учнями, предметні тижні.

Виховний захід «Великдень»

Освітні цілі : розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках. Розвивати фантазію, пам’ять, мислення. Виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.

Обладнання: Клас святково прибраний українськими рушниками, на партах писанки у глиняних тарілках, свічі, паска, картини, квіти, на дощці плакат «Символіка кольорів писанок».

Епіграф

Писанка – це неповторне багатство…
Його треба берегти, як безцінний скарб.
О. Довженко

Хід заходу

Учитель. Сьогодні, діти, ми проведемо заняття, яке відкриє для вас багато цікавого.Цей день усі християни відзначають, як одне з найбільших свят ще з дохристиянських часів. Тоді це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну. Називається воно… А як, ви здогадаєтеся, розгадавши цей кросворд.

Кросворд

Ведучий 1. Дорогі друзі! Сьогодні в нашому класі свято. Ми вшановуємо Великий День, у народі він зветься Великдень, тобто Паска.

Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вінця, до церковних позолот.

Ведучий 2.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться страждання добротою
На ранньому скромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!

Ведучий 3.

І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотились між людьми:
Христос Воскрес!
Чи, може, на цьому світі Із бездуховності воскресли ми! Чуєте, дзвони гудуть!
Чуєте, спів переможний летить до небес
І люди вітаються, раді й щасливі.
Христос Воскрес! (3р.)

Ведучий 1. За традицією в наших родинах святкують Різдво Христове, тобто народження Христа і Паску – його воскресіння. На новорічно – різдвяні свята ми колядуємо, щедруємо, хлопці посівають, їмо кутю.Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний, а великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям.

Ведучий 2.


Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба перемінитися самим, бо саме з кожного з нас спитається: ”А що ти зробив?” У цей день кожному треба примиритися з ближнім, відкрити свою душу вогником добра та милосердя. Будьмо християнами - милосердними до всього живого. Христос Воскрес ! Радійте!

Ведучий 3.
Лине пісня до небес, -
Це радіють діти,
Ради нас Христос воскрес,
Як нам не радіти.
Зникне хай тривога,
Й ви, дорослі, не мовчіть -
Славте з ними Бога.
Про це чудо із чудес
Хай почують всюди.
З мертвих нам Христос воскрес.
Веселіться люди!
(1 учень розповідає про Вербну неділю)Останню неділю перед Великоднем називають Вербною… У цей день святять вербу. Верба - одна з найулюбленіших дерев у народі.
Цвіт верби - це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики на Вербну неділю освячують у церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі: і старі, і малі, бо ” гріх не піти до церкви, як святять вербу.”
Повертаючись додому, били зустрічних, промовляючи… Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень, уже недалечко червоне яєчко.

Верба б’є, не я б’ю,
За тиждень - Великдень.
Будь велика, як верба,
А здорова, як вода,
Будь багата, як земля,
І красива, як весна!
У Квітну Неділю
Всі до церкви йдуть,
Гілочки вербові
Святити несуть.
Сьогодні святкує
Моя Україна
У святій помані
Вербова лозина
Вона сповіщає,
Що лине за тиждень
Будем святкувати
Пресвятий Великдень
Вигуки веселі
Чути тут і там:
«За тиждень - Великдень
Б’є галузка: бам!…

(2 учень розповідає про Чистий четвер)
Тиждень перед Великоднем називають Великим, або Страсним. У наших домівках, квартирах повинна бути тиша, благодать: ні тобі веселощів, ні сміху, ні жартів, ні пісень. Четвер на цьому тижні називають Чистим. Усе повинно бути на цей день вибіленим, вимитим, витертим, а люди викупані. За ним настає п’ятниця, її називають Страсною. У цей день господині починають пекти паски. Цього дня був розп’ятий Ісус на хресті на Голгофі, йому було лише 33 роки. Від часу розп’яття о 6 годині до його смерті 9 години він прийняв великі муки за нас живущих. Це найскорботніший день, страсний, у який треба тільки їсти хліб і пити воду, сумувати. У суботу роблять крашанки та писанки. Яйце є символом народження найсвятішого з людських почуттів кохання. Земля – це наша мати, а ми – всі її діти.А в неділю люди радісні, святково одягнені, з пучечками верби та красивими кошиками, сплетеними з лози, ідуть до церкви послухати службу, поставити свічки і посвятити паску, яйця, ковбаси і ще багато чого. Усе це прикрите красивими та охайними рушничками. А запалена свічка надає святкового настрою. А з уст в уста переливається:
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
Христос воскрес! Воістину Воскрес!


Ведучий 1
. До Великодня, як і до Різдва, батьки купують дітям гостинці.
Читець 1.
Вірш Тараса Шевченка

На Великдень, на соломі
Проти сонця діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись
Обновами. Тому к святкам
З лиштвою пошили
Сорочечку. А тій стьожку,Тій стрічку купили.
Кому шапочку смушеву,
Чобітки шкапові,
Кому свитку. Одна тільки
Сидить без обнови
Сиріточка, рученята
Сховавши в рукава.
- Мені мати купувала.
- Мені батько справив.
- А мені хрещена мати
Лиштву пришивала.
- А я в попа обідала, -
Сирітка сказала.

Ведучий 2
. Колись був звичай пекти паски – сонцю, покійним, живим. Першу пекли в четвер, другу – в п’ятницю, а третю – в суботу.
До ритуалу випікання паски готуються заздалегідь . А як це відбувається розкажуть майстрині.

Господиня.

Цього дня господині хвилюються особливо:
- бажано, щоб, коли печеться паска, нікого не було в хаті, щоб паску «не обговорювали»;
? нічого в цей день не можна позичати;
? не можна бути на печі, щоб не була паска горбата ( запала у формах паска – віщування біди);
? садовлять паску в піч із молитвами, промовляючи «Христос воскрес», те саме роблять, витягуючи її з печі;
? якщо паска вдалася гарною, то бажають, щоб діти росли пишні та здорові, як паска;
? садовлячи паску, приказують: «паска в піч, а таргани, цвіркуни, мокриці та мурашки геть із хати».


Ведучий 3. Не можна уявити собі великодніх свят без барвистих різнокольорових писанок, крашанок. У жодного народу немає таких прекрасних писанок , як в українців.


Гарна писанка у мене –
Мабуть, кращої нема!
Мама тільки помічала,
Малювала я сама.

Ведучий 1.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсіньку ялинку,
Й поясочок поміж них…
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п’ять яєць –
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець».
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращих напишу.


Ведучий 2. Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом.Крашанки дарують на щастя рідним та друзям, бажаючи один одному здоров’я. З крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.

Ведучий 3.

В хаті на осонні
Сяду на ослоні,
Сяду я скраєчку –
Розпишу яєчко.
Нумо, пензлик, потанцюй,
Гарну писанку малюй.
Буде небо і земля,
І ставочки, і поля,
Сильний і міцний дубок,
А на ньому – яструбок.
буде в мене писанка –
Про Вкраїну пісенька.


Читець.


Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою писанкою сяє.
Хто любов свою покаже
Не словами, а ділами,
Того серденько найкраще –
Писанки над писанками.


Ведучий 1. Назва «писанка» походить від слова «писати». Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця.


(Учні по черзі розповідають легенди)
1 учасник: За одною з легенд, найперше яйце мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Здавна вони були символом весняного відродження природи, зародження життя. З тієї хвилини, коли на яйце наносили орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало предметом магічного обряду, своєрідним оберегом. Наші предки вірили у чарівну силу писанки і крашанки. Їх клали на вікні, щоб не було пожежі в хаті; у воду при першому купанні дитини, щоб дитя здоровим росло; закопували у землю перед посівом і коли знаходили під час обжинків, то було доброю прикметою.


2 учасник: Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилася і плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.
Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою (куличем) освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.

3 учасник: А я чув іншу легенду. Коли Ісуса було схоплено, Матір Божа прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати їй сина. За звичаєм, за це вона принесла в фартушку дари: 12 яєць, тобто те, що було в неї. Пілат вагався, він боявся іудеїв. Нарешті, він відповів: “Ні, я не віддам його тобі”. З розпачу у Марії опустилися руки і писанки покотилися по бруківці. Від цього на них з’явилися подряпини. Коли Матір Божа підібрала їх і побачила в цьому знак Господень, віднесла апостолам-учням Ісуса, промовивши: “От знак Господень, Він воскресне!”

Мистецтвознавець. Розповідь про символіку кольорів писанок Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.
Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.
Червоний колір на писанках, мабуть, є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.
Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.
Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.
Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.
Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.
Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.
Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.


Учитель. А зараз подивимося, як ви уважно слухали. А це допоможе зробити наша вікторина.


Вікторина

1. Яка різниця між писанками і крашанками? ( Писанки пишуть, а крашанки фарбують).
2. А в чому фарбують крашанки? ( В лушпинні цибулі, корі дуба, кропиві, бузині).
3. А чим пишуть писанки, що використовують? (Спеціальними писачками, воском).
4. У якій країні є пам’ятник писанці? ( У Канаді).
5. Яка сучасна дитяча іграшка подібна до писанок і крашанок? ( кіндер – сюрприз).
6. Чому на Великдень обмінюються крашанками? ( Бажають один одному здоров’я).


Учитель. Великдень – це свято для всіх: парубків і дівчат, дорослих і малих. діти грали крашанками: «навбитки», «котка». парубки змагалися в силі, спритності, сміливості. Дівчата водили хороводи «Подоляночка», «Кривий танок».
Зараз продемонструємо гру, яку ви зможете повторити вдома з батьками чи друзями на Великдень. А називається вона «Битки».
Гравці«стукаються» крашанками. Чия розбивалася, той програвав. Бажаю успіху!


Гра «Музична писанка».

Гравці стають у коло і під мелодію передають з рук в руки писанку. Мелодія раптово зупиняється і той гравець, який не встиг передати писанку наступному, виходить із кола. Гра продовжується до тих пір, доки не залишиться переможець. Він і бере собі писанку.



Ведучий 1.

Квітневий день, святе причастя
Із чаші сонця, з Божої руки.
І від цього хмільного щастя
Життя здається щирим і легким.
Підсніжники і котики вербові,
Шати зелені у берез.
І чути в кожнім дзвоні - слові.
Христос Воскрес!
У відповідь : Воістину Воскрес!


Ведучий 2.

Нашим думам сниться доброта,
А байдужість дуже їх лякає.
В кожній з них місцинка є свята,
Про яку лише Всевишній знає.
Душі випромінюють тепло,
Зло ж шматує їх , спопеляє.
Хочеться, щоб кривди не було…
Страшно, коли правди тепер немає.

Ведучий 3.
У серцях святині збережіть.
Люди! Я прошу вас і благаю:
За законом совісті живіть,
Вищого від нього я не знаю.
Збережіть собори душ своїх!
Тільки цю врятуйте Україну,
Тільки це врятує нас усіх!


Читець 1.
Великий день! Великий день! Веснянеє свято –Радіють діти на землі І неня, і тато.

Читець 2. Великий день! Великий день!Ясний Великдень на землі! Багато радості й пісень.
Читець 3.
Приніс нам янгол на крилі.
Радість з неба ся являє, Паска красна десь витає! Радуйтеся щиро нині – Бог дав щастя всій родині, Бог дав радість нам з небес, Христос воскрес! Христос воскрес!
Воістину воскрес!
Ведучий 1.


Думаю, що це заняття залишиться у вашій пам’яті на довгі роки і ви навчите своїх рідних і близьких найсвященнішого дійства, яке дійшло до нас з давнини, і збережете цю славну традицію писанкарства для прийдешнього покоління нашої рідної землі – України!
Я вітаю, друзі, всіх
Зі святом Великоднім!
Щоб здійснились всі бажання
І мрії сьогодні!

Конспект уроку обслуговуючої праці


1. Тема: Бісерне рукоділля як вид декоративно-ужиткового мистецтва.
· НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ :


· Навчальна – ознайомити з історичними відомостями про походження, виробництво й застосування бісеру; ознайомити матеріалами та інструментами, необхідними для бісерного плетіння; дати короткі відомості про техніки виготовлення бісерних виробів;

· Розвивальна – розвивати вміння аналізувати, пояснювати, порівнювати; розвивати художній смак; розвивати пізнавальний інтерес до навчального предмету;

· Виховна – виховувати повагу до традицій українського народу; виховувати вміння відчувати і розуміти прекрасне; формувати свідоме дотримання правил безпечної праці та санітарно гігієнічних вимог .

3. Тип уроку: вивчення нових знань.

4. Обладнання:

  • Зразки виробів з бісеру;
  • Ілюстрації з журналів, книжок;
  • Роздатковий матеріал для груп;
  • Картки самооцінки роботи на уроці;
  • Таблички з кольоровими позначками;
  • Бісер, січений бісер, стеклярус, голки, фурнітура для бісерних виробів.

5. Орієнтовний план і методи уроку:

1. Мотивація навчальної діяльності учнів (ознайомлення з епіграфом та висловами до уроку) – 3 хв.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів (бесіда) – 3 хв.

3. Вивчення нового матеріалу (інтерактивна технологія «Ажурна пилка») – 25 хв.

4. Закріплення нових знань (гра «Додатковий бал») – 5 хв.

5. Підбиття підсумків уроку (бесіда) – 5 хв.

6. Оцінювання результатів уроку (заповнення картки самооцінки роботи на уроці) – 3 хв.

7. Домашнє завдання – 1 хв.

Хід уроку

1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Пропоную учням епіграфи та вислови до уроку, які записані на дошці.

Веду бесіду на тему уроку.

2. Представлення теми уроку та очікуваних результатів.

Оголошую записану на дошці тему уроку. Залучаю учнів до спільного визначення очікуваних результатів уроку.

3. Вивчення нового матеріалу.

Інтерактивна вправа «Ажурна пилка» виконується в кілька етапів, тому спочатку пояснюю учням порядок роботи .

Сьогодні на уроці ми будемо вивчати новий матеріал за допомогою технології «Ажурна пилка». Під час роботи методом «Ажурної пилки» ви повинні бути готовими працювати в різних групах.

4. Закріплення нових знань учнів.

Гра «Додатковий бал»

Гра проводиться в усній формі. Учням пропонується закінчити речення. За правильну відповідь додається один бал до оцінки.

5. Підведення підсумків уроку.

При підбитті підсумків звертаю увагу учнів на очікувані результати.

6. Оцінювання результатів уроку.

Пропоную учням оцінити свою роботу на кроці , виставивши собі від 0 до 2 балів за кожним з критеріїв, а також врахувати додатковий бал, отриманий під час гри, заповнивши картку самооцінки роботи на уроці (додаток 4).

7. Заключне слово вчителя.

Виготовлення виробів з бісеру завжди було одним із поширеніших і улюблених різновидів народної творчості. Ці витвори – це піднесений світ краси й фантазії, поетичного осмислення природи.

Бісероплетіння – захоплююче заняття, що має не тільки практичну користь.

8. Домашнє завдання.

Підготувати інструменти та матеріали для роботи з бісером.

Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги

під час виготовлення виробів з бісеру:

  1. Перед початком роботи підготувати робоче місце.
  2. Сидіти прямо, не нахиляючи низько голову.
  3. Роботу виконувати при достатньому освітленні.
  4. Через кожні 40-50 хв роботи робити перерву на 5-10 хв.
  5. голки зберігати в гольнику.
  6. Не можна вколювати голку в одяг.
  7. Не користуватися іржавими голками.
  8. Не брати голку до рота.
  9. Ножиці класти зімкнутими лезами на стіл.
  10. передавати кільцями вперед, тримаючи за зімкнуті леза.
  11. Роботу тримати на відстані 25-30 см від очей.
Кiлькiсть переглядiв: 983

Коментарi

Новини

Опитування

Який шкільний предмет для вас найцікавіший

Календар

Попередня Березень 2024 Наступна
ПВСЧПСН
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031